Тільки пам'ять не сивіє!

Тим, хто поліг у горнилі боїв, хто кров’ю своєю скропив землю, тим, хто пройшов крізь бої, лихо, голод і холод, хто  вижив у цій смертельній війні - всім мертвим присвячується ця виховна година.

Cьогодні на виховній годині ми поринули у спогади, згадали тих кого немає з нами, хто навічно залишився молодим, визволяючи наш рідний край від ворога. Нехай сьогодні і завжди в нашому домі, в кожній сім’ї панують мир та благополуччя.

День 9 травня 1945 року знає весь світ. А 10 січня  1944 року є знаковим лише для жителів Кам’янки. 69 років виповнилося з дня визволення нашого міста від Німецько-Вашистських загарбників. Ми йшли до тебе Перемого, довгих 4 роки. І коли прийшли – вразились. Тихо ! Як тихо стало на землі! Лише співають  солов’ї до світла тягнеться крізь руїни трава! Швидше додому! Прощавайте ті, хто не дожив до Перемоги, Ми пам’ятаємо вас!

У роки війни багато наших воїнів уславили свої імена  безсмертними подвигами.

Ми поринули у спогади тих подій і це на завжди залишиться у нашій пам’яті.

Минули дні і роки пролетіли

А дня того забуть ніхто не зміг

Тут навіть сосни з горя посивіли,

Тут навіть камінь плаче край доріг,

Хіба ж забудеш, як палали хати?

Гойдались мертві у страшній петлі,

І на шляху валялися хлоп'ята,

Багнетами прибиті до землі.

Дорогою ціною заплатила Україна за здобуту Перемогу.